Вирішення проблем дисбалансу елементів, сумісності систем зв’язку та інших перешкод для ефективної експлуатації BESS
Координація компонентів, контейнерів, систем та портфелів акумуляторних систем зберігання енергії є ключовим фактором успішної експлуатації, зазначає Раян Френкс, менеджер з розвитку бізнесу компанії Emerson Water & Power Solutions.
Постачальник рішень з автоматизації Emerson впроваджує багаторівневе програмне управління та оптимізацію для об’єктів систем акумуляторного зберігання енергії (BESS), які, за словами Френкса, потребують дедалі більш досконалого управління в режимі реального часу на рівні проектів та парків, щоб залишатися конкурентоспроможними на будь-якому ринку, де вони використовуються.
Напередодні виступу на саміті Battery Asset Management Summit USA 2026, який відбудеться наступного місяця в Каліфорнії, Раян Френкс відповідає на наші запитання щодо еволюції цієї галузі та викликів, які наразі заважають власникам і операторам активів максимально ефективно використовувати свій час, кошти та зусилля. Ми також обговорюємо штучний інтелект (ШІ) як рушій попиту в галузі, так і як набір інтелектуальних інструментів, які він може надати операторам активів.
Як еволюціонували найкращі практики управління активами BESS у США за останні три роки?
За останні три роки підхід до управління активами BESS суттєво змінився. Якщо раніше основна увага приділялася надійності окремих компонентів і базовому моніторингу стану батарей, то сьогодні власники активів дедалі більше зосереджуються на комплексній оптимізації всієї системи. Йдеться про координацію акумуляторних модулів, інверторів, систем управління енергією (EMS), систем управління батареями (BMS) та програмного забезпечення верхнього рівня.
Одним із ключових факторів стала необхідність забезпечити стабільну роботу BESS у різних режимах експлуатації. Система має не лише накопичувати та віддавати електроенергію, а й оперативно реагувати на зміни цін на ринку, сигнали мережі та вимоги оператора. Це вимагає більш точної координації між обладнанням і програмними платформами, особливо коли йдеться про великі портфелі активів.
Водночас збільшення масштабів проєктів зробило більш помітними проблеми, які раніше могли залишатися локальними. Дисбаланс між окремими осередками батарей, відмінності у стані модулів, проблеми сумісності систем зв’язку та обмеження різних протоколів можуть безпосередньо впливати на доступність і продуктивність активу. Тому сучасні системи управління повинні не просто збирати дані, а й аналізувати їх у режимі реального часу та допомагати оператору швидко виявляти відхилення.
Ще одним важливим напрямом стала стандартизація процесів. Власники BESS дедалі частіше прагнуть використовувати єдині підходи до моніторингу та управління незалежно від виробника обладнання. Це особливо важливо для портфелів, у яких використовуються батареї, інвертори та системи автоматизації різних постачальників. У такому середовищі програмний рівень стає своєрідним «перекладачем» між різними компонентами, забезпечуючи їхню узгоджену роботу.
На цьому тлі зростає роль штучного інтелекту. ШІ може використовуватися для аналізу великих масивів експлуатаційних даних, виявлення аномалій, прогнозування технічного стану обладнання та оптимізації режимів заряджання і розряджання. Однак, на думку Френкса, впровадження таких інструментів має супроводжуватися якісною цифровою інфраструктурою та достовірними даними. Без цього навіть найсучасніші алгоритми не зможуть забезпечити очікуваний результат.
Таким чином, управління BESS поступово переходить від контролю окремого обладнання до комплексного управління енергетичним активом. Для власників це означає необхідність одночасно враховувати технічний стан батарей, ринкові умови, вимоги електромережі та економічні показники. Саме здатність об’єднати ці фактори в єдину систему управління стає одним із головних чинників ефективності сучасних акумуляторних систем зберігання енергії.